Понад 49 млн грн готівки у справі посадовиці Держекоінспекції передали до АРМА

За клопотанням прокурорів Офісу Генерального прокурора понад 49 млн грн вилученої готівки у справі про незаконне збагачення посадовиці Державної екологічної інспекції передано до АРМА.

Йдеться про кошти, вилучені під час обшуку у справі керівниці одного з відділів Державної екологічної інспекції Придніпровського округу, що охоплює Дніпропетровську та Кіровоградську області.

Які суми вилучили

За даними слідства, під час санкціонованого обшуку за місцем проживання підозрюваної правоохоронці вилучили 880 233 долари США та 201 500 євро.

У гривневому еквіваленті це становить понад 49 млн грн.

Чому кошти передали до АРМА

Передача вилучених грошей до АРМА відбулася на підставі рішення суду за клопотанням сторони обвинувачення.

У прокуратурі пояснили, що такий механізм дозволяє забезпечити збереження активів та їх ефективне управління до завершення кримінального провадження.

Що відомо про саму справу

Посадовицю викрили у листопаді 2025 року. За даними Офісу Генпрокурора, слідство встановило, що вона, будучи особою, уповноваженою на виконання функцій держави, набула необґрунтовані активи на понад 50 млн грн.

Серед встановлених активів — квартира площею понад 100 квадратних метрів у житловому комплексі преміумкласу, автомобіль BMW 520i та значні суми готівки.

Правоохоронці також вважають, що частину майна для приховування його походження оформлювали на родича.

Що інкримінують посадовиці

Жінці повідомили про підозру за ст. 368-5 КК України — незаконне збагачення.

Під час обшуку за місцем її проживання, крім готівки, вилучили й інші цінності.

Що відомо про фігуранта, який заявив про “свої” гроші

Після викриття посадовиці один зі свідків заявив, що вилучені під час обшуку кошти нібито належать йому, а підозрюваній він залишив їх на зберігання.

Втім слідство встановило, що цей чоловік раніше не був знайомий із посадовицею та не підтримував із нею жодних контактів. За версією правоохоронців, він фактично не міг передати їй ці кошти.

У прокуратурі вважають, що такі показання були штучно створені для формування доказів захисту та допомоги підозрюваній уникнути кримінальної відповідальності.

Приватному підприємцю вже повідомили про підозру за ч. 2 ст. 384 КК України — надання завідомо неправдивих показань із штучним створенням доказів захисту.

Хто розслідує справу

Досудове розслідування здійснюють слідчі Головного слідчого управління ДБР за оперативного супроводу Департаменту стратегічних розслідувань Нацполіції у Дніпропетровській області.

Джерело: Державне бюро розслідувань

Дізнавайтесь новини юридичного світу першими у телеграм-каналі Окремої Думки