Свобода слова не захищає системне приниження, нав’язливе переслідування та роками тиражований наклеп. Такий висновок випливає з нового рішення Європейського суду з прав людини у справі Kunstelj v. Slovenia (заява №5257/22), ухваленого 7 липня 2026 року. Суд визнав, що призначення заявнику шести місяців позбавлення волі за тривале поширення образливих і неправдивих публікацій про двох журналістів не порушило статтю 10 Конвенції.
Це рішення важливе не лише для медіасередовища чи блогосфери. Воно показує, де саме, з точки зору Страсбурга, закінчується свобода вираження поглядів і починається свідоме та систематичне посягання на приватне життя, репутацію й людську гідність.
Не критика, а роки принижень у публічному просторі
Обставини справи свідчать, що заявник протягом кількох років вів у власному блозі кампанію проти двох журналістів. Його публікації містили не просто емоційні чи різкі оцінки, а образливі висловлювання та неправдиві твердження про їхнє особисте життя, сексуальну поведінку та інші обставини приватного характеру.
Йдеться не про одиничний допис чи публічний конфлікт, що вийшов за межі коректності. Суд розглядав саме тривалу, послідовну та систематичну поведінку, яка відбувалася в публічному просторі та була спрямована на конкретних людей.
Значення мав і масштаб поширення такого контенту. Блог заявника мав понад 35 тисяч підписників, а окремі матеріали додатково підхоплювали інші медіа, що лише збільшувало аудиторію та посилювало наслідки для осіб, яких стосувалися ці публікації.
Судові заборони були, штрафи були — але це не зупинило автора
Окрему увагу ЄСПЛ приділив не лише змісту висловлювань, а й поведінці заявника після втручання національних судів. Словенські суди неодноразово забороняли поширювати відповідний контент, застосовували штрафи та забезпечувальні заходи. Проте навіть після цього заявник продовжував діяти в тому самому стилі: повторно публікував видалені записи, розміщував аналогічні матеріали та відкрито демонстрував небажання виконувати судові рішення.
Саме ця обставина стала однією з ключових у справі. ЄСПЛ фактично зафіксував: мова не про ситуацію, коли держава жорстко відреагувала на одну гостру публікацію чи неприємну критику. Навпаки — заявник неодноразово отримував сигнали про неприпустимість своєї поведінки, однак свідомо їх ігнорував.
У підсумку національні суди Словенії визнали його винним у образі та наклепі й призначили покарання у вигляді шести місяців позбавлення волі. Це рішення згодом залишили без змін Верховний і Конституційний суди Словенії.
Як ЄСПЛ підійшов до оцінки свободи слова в цій справі
Розглядаючи скаргу, ЄСПЛ нагадав базовий підхід, який застосовується у справах про зіткнення статті 10 Конвенції (свобода вираження поглядів) і статті 8 Конвенції (право на повагу до приватного життя та репутації). Завдання Суду — перевірити, чи був дотриманий належний баланс між цими двома цінностями.
Для цього Суд аналізує низку критеріїв, зокрема:
- чи стосувалися висловлювання питання суспільного інтересу;
- кого саме вони стосувалися та який публічний статус мала така особа;
- яким був предмет публікації;
- на чому ґрунтувалася поширена інформація та чи була вона достовірною;
- якими були зміст, форма, тон і наслідки поширення;
- наскільки суворою була застосована санкція.
У цій справі висновок ЄСПЛ виявився однозначним: публікації заявника не були внеском у суспільну дискусію. Вони не стосувалися питань публічного інтересу, не були спробою викрити зловживання чи порушити важливу суспільну тему. Натомість їхній зміст зводився до втручання в приватне життя потерпілих, поширення принизливих і наклепницьких тверджень та тривалого персоналізованого переслідування.
Чому реальне позбавлення волі не суперечило Конвенції
Найчутливіше питання в цій справі — саме санкція. ЄСПЛ окремо підкреслив: кримінальна відповідальність за наклеп як така не суперечить Конвенції, однак позбавлення волі за висловлювання — це винятковий захід, який потребує особливо ретельного обґрунтування.
Втім, у справі Kunstelj v. Slovenia Суд погодився з національними судами, що цей поріг був досягнутий. Причина — у неефективності всіх попередніх, м’якших засобів реагування. До заявника вже застосовували цивільно-правові санкції, значні штрафи, судові заборони, однак жоден із цих інструментів не спрацював. Ба більше, навіть після обвинувального вироку йому фактично дали шанс уникнути реального ув’язнення — за умови припинення протиправної поведінки. Але і це не зупинило нові публікації.
Тобто ЄСПЛ оцінював не абстрактну суворість покарання, а конкретний контекст: тривалість переслідування, його навмисний характер, ігнорування судових рішень і повну неефективність більш м’яких заходів.
Що саме вирішив Суд
У підсумку ЄСПЛ дійшов висновку, що втручання держави у право заявника на свободу вираження поглядів:
- було передбачене законом;
- переслідувало легітимну мету — захист репутації та приватного життя інших осіб;
- було необхідним у демократичному суспільстві.
За результатами розгляду Суд одноголосно постановив: порушення статті 10 Конвенції у цій справі не було.
Чому це рішення має значення ширше за саму справу
Рішення у справі Kunstelj v. Slovenia — це ще один чіткий сигнал від ЄСПЛ, що свобода слова не може бути універсальним щитом для тих, хто роками використовує публічний простір як інструмент персонального цькування. Якщо висловлювання не мають жодного зв’язку із суспільно значущою дискусією, якщо вони зосереджені на приниженні, вторгненні в приватне життя та наклепі, а автор свідомо і послідовно ігнорує судові рішення, Конвенція не вимагає від держави безкінечно відповідати лише попередженнями й штрафами.
По суті, ЄСПЛ у цій справі провів дуже жорстку, але необхідну межу: між правом говорити гостро — і правом роками знищувати чужу репутацію під вивіскою «свободи слова». І якщо перше є фундаментом демократії, то друге не отримує конвенційного імунітету лише тому, що було опубліковане в блозі, а не виголошене віч-на-віч.
Дізнавайтесь новини юридичного світу першими у телеграм-каналі Окремої Думки
