Китовська Євгенія Олександрівна
Помічник адвоката, АО «Актум»
З розвитком цифрових технологій злочинна діяльність зазнала суттєвих змін, набувши більш складних, масштабних і прихованих форм. Як наслідок, інтернет-шахрайство перетворилося на один із найпоширеніших видів кримінальних правопорушень, для якого характерні високий рівень латентності, транснаціональність та ускладненість виявлення.
Щоденно значна кількість осіб потерпає від таких дій, втрачаючи не лише грошові кошти, а й персональні дані, доступ до банківських рахунків та власних облікових записів у цифровому середовищі.
Кримінально-правова характеристика шахрайства
Найчастіше шахрайство здійснюється не поодинокими особами, а організованими групами осіб, які діють системно та професійно.
Відповідно статті 190 Кримінального кодексу України шахрайство – це заволодіння чужим майном або придбання права на майно шляхом обману чи зловживання довірою. Частиною третьою вказаної статті передбачається, що шахрайство, вчинене у великих розмірах, або шляхом незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки карається позбавленням волі на строк від трьох до восьми років.
Саме за цією частиною правоохоронні органи України кваліфікують усі шахрайські дії вчинені на просторах інтернету.
Шахрайські кол-центри як організована форма інтернет-шахрайства
Особливу небезпеку становлять так звані шахрайські кол-центри , в народі їх називають «Офіс». Це незаконний шахрайський кол-центр, замаскований під звичайний офіс, співробітники якого шляхом шахрайства масово виманюють гроші у громадян.
Такі кол-центри зовні нагадують роботу звичайного робочого офісу, але за фасадом «легального» бізнесу приховується механізм масового введення громадян в оману. Їхня організація передбачає чіткий розподіл ролей між працівниками, використання скриптів спілкування, внутрішню дисципліну та систему контролю результатів.
Механізм вчинення шахрайських дій
Діяльність таких кол-центрів базується на комплексному впливі на потерпілих із використанням технічних та психологічних методів. Працівники застосовують підроблені документи, фіктивні вебсайти, що імітують діяльність інвестиційних компаній, банків або брокерських платформ, а також спеціалізоване програмне забезпечення.
Ключовим елементом є методи соціальної інженерії: маніпуляції, створення відчуття терміновості, формування довіри та психологічний тиск. Потенційним жертвам пропонуються «вигідні інвестиційні можливості» або «гарантований дохід», що фактично є класичною схемою шахрайського заволодіння коштами.
Для посилення переконливості використовуються фіктивні онлайн-платформи, на яких демонструється штучно створене зростання «інвестицій» та уявні прибутки. У подальшому доступ до таких ресурсів блокується або кошти перераховуються на рахунки організаторів злочинної схеми.
Масштаби явища
Основна проблема в тому, що жертвою може стати будь-хто. Працівники ретельно вивчають поведінку людей, грають на емоціях, страхах, жадобі до швидкого заробітку. Найбільш поширеним є сценарій за якого зловмисники представлялися співробітниками інвестиційних компаній або брокерських платформ.
Обіцяли швидкий і гарантований заробіток. З метою посилення довіри, використовували підставні платформи – жертвам показували фіктивне зростання “інвестицій” і віртуальні прибутки.
Жертвами стали громадяни України, Європи та Азії. За наявними оцінками, кількість осіб, які постраждали від діяльності таких кол-центрів, обчислюється тисячами, що свідчить про значні фінансові втрати.
Способи протидії та запобігання інтернет-шахрайству
Ефективна протидія інтернет-шахрайству потребує комплексного підходу, що поєднує правові, організаційні та превентивні заходи.
На рівні держави ключову роль відіграють правоохоронні органи, зокрема підрозділи кіберполіції, які здійснюють виявлення, документування та розслідування відповідних кримінальних правопорушень. Важливе значення має міжнародна співпраця, з огляду на транскордонний характер таких злочинів.
Банківські та фінансові установи впроваджують системи моніторингу підозрілих транзакцій, механізми блокування платежів та процедури реагування на шахрайські операції.
Окрему роль відіграють превентивні заходи, спрямовані на підвищення рівня цифрової та правової обізнаності населення, зокрема інформаційні кампанії та освітні програми щодо ризиків соціальної інженерії.
Важливим елементом також є індивідуальна обережність громадян, яка передбачає критичне ставлення до пропозицій гарантованого прибутку, перевірку інформації та недопущення передачі конфіденційних даних невідомим особам.
Висновок
Таким чином, інтернет-шахрайство є складним, багаторівневим та високодинамічним явищем, що становить значну загрозу для інформаційної та фінансової безпеки суспільства. Його сучасна форма, зокрема діяльність шахрайських кол-центрів, характеризується високим рівнем організованості, використанням технологічних засобів та психологічного впливу.
Ефективна протидія зазначеному явищу можлива лише за умови комплексного поєднання кримінально- правових механізмів, міжнародної взаємодії та системної профілактичної роботи з населенням.
Щоб уникнути ризику стати жертвою шахрайських дій, необхідно дотримуватися базових правил кібербезпеки під час користування мережею Інтернет:
• Не розголошувати та не вводити персональні дані на неперевірених або сумнівних вебресурсах.
• Не передавати третім особам реквізити банківських карток та іншу фінансову інформацію, зокрема термін дії картки, CVV-код, PIN-код або паролі доступу до банківських сервісів.
• Здійснювати перевірку доменного імені та гіперпосилань перед введенням будь-яких конфіденційних даних.
• У разі отримання підозрілих електронних листів, повідомлень або дзвінків утримуватися від будь- яких фінансових операцій чи переходу за наданими посиланнями.
• Використовувати виключно перевірені інтернет-магазини та платформи, уникаючи здійснення повної або часткової передоплати без належної перевірки продавця.
• Не реагувати на оголошення щодо працевлаштування, які передбачають внесення завдатку або обіцяють надмірно швидкий та гарантований дохід.
