Адвокат, Начальник юридичного відділу Національного театру ім. І. Франка
Що спонукало Вас До отримання статусу адвоката працюючи в театрі?
Як на мене, професія адвокат в сучасних умовах надає найбільше можливостей для професійного розвитку та самовдосконалення. Практикуючий адвокат перебуває постійно в «професійному тонусі», слідкує за змінами в законодавстві, тенденціями на юридичному ринку, тощо. Мої знайомі досить часто дивуються, що в театрі є юристи взагалі. Але театр – це в першу чергу велике державне підприємство, в якому працює близько 500 людей. Тому театр в розумінні юриста мало чим відрізняється від інших державних підприємств в інших галузях економіки. Однак в моїй роботі наступив момент, коли я зрозумів, що потрібно вдосконалюватись та не залишатися на одному місці в своєму розвитку, тому і обрав професію адвоката.
Які подібності та відмінності Ви бачите між роботою адвоката і юридичним забезпеченням у діяльності державного підприємства – театру?
Основною відмінністю, на мою думку, є швидкість прийняття рішень та «динаміка» роботи. Робота на підприємстві передбачає певну сталість та організованість всіх процесів. В той час як робота адвоката іноді вимагає прийняття швидких рішень, від яких залежить доля клієнта. Але в багатьох випадках ця робота є подібною, оскільки і юрист на підприємстві, і адвокат в більшості випадків працюють з законодавчою базою, слідкують за дотриманням її норм та у випадку наявності порушень знаходять шляхи вирішення, які є оптимальними або для клієнта, або для підприємства.
Чи допомагають вам навички адвокатської діяльності при роботі в театрі. Які основні юридичні напрямки й завдання юридичного департаменту Театру Франка та з якими питаннями Ви і Ваш відділ працюєте найчастіше?
Так, без сумніву навички адвокатської діяльності стають в нагоді при роботі на підприємстві. Для прикладу можу навести хоча б можливість направлення адвокатських запитів для збору необхідної для підприємства інформації. В багатьох випадках отримати відповідь на адвокатський запит вдається набагато швидше, чим, скажімо, отримання її шляхом доступу до публічної інформації. Також, якщо на підприємстві виникає якась конфліктна ситуація, скажімо, щодо трудового права, я відразу оцінюю її через призму судової практики для розуміння можливих наслідків для сторін в майбутньому.
Щодо основних напрямків роботи на підприємстві, то слід виділити наступні. По-перше, це робота з договорами. Це можуть бути і міжнародні угоди, договори оренди державного майна, договори, що укладаються за результатами проведення тендерних процедур та багато інших. По-друге, оскільки,як я вже зазначав, в театрі працює близько 500людей, великий масив роботи становить робота в сфері трудового права. Третім напрямком роботи я б виділив авторське право. Невидимою стороною кожної театральної постановки є робота щодо дотримання законодавства, що регулює авторське право, оскільки з кожним автором або організацією,яка управляє його правами, потрібно укласти договір, яким театру буде надано дозвіл на використання того чи іншого твору. Звичайно,цей перелік не є вичерпним. Юрист на підприємстві постійно стикається з судовими справами, питаннями дотримання антикорупційного законодавства тощо.
Наскільки змінився обсяг юридичної роботи з моменту Вашого приходу?
Тут можу з впевненістю сказати, що об’єм роботи значно зріс. Це, мабуть, пов’язано з шаленою популярністю нашого колективу не тільки в Україні, а і далеко за її межами. Але, на мою думку, це є лише позитивним моментом,бо мало яке підприємство, а тим більше в сфері культури, може похизуватися такими темпами розвитку в складних реаліях сьогодення.
Ви самі часто відвідуєте вистави — чи любите театр як глядач? Які постановки театру Франка вас найбільше вразили останнім часом?
Мушу зізнатися, що я відвідую театр не так часто як того хотілося б. З останнього, що мені сподобалось – це вистава «Intermezzo»,поставлена за новелами Михайла Коцюбинського.
Театр Франка зараз переживає підйом: потужні постановки, велика відвідуваність, увага публіки й критиків. Як Ви пояснюєте цей успіх? В чому, на Вашу думку, полягає “феномен театру Франка”?
На мою думку, беззаперечним є той факт, що основа нашого успіху – це люди. Це стосується всіх працівників від керівництва театру, акторів до працівників інших театральних професій.
Наскільки юридична робота у театрі допомагає або стримує такі масштабні успіхи (наприклад, у договірній роботі, правовому захисті прав інтелектуальної власності, партнерських угодах)?
Оскільки моя робота як юриста – це забезпечитифункціонування театру в рамках закону, то «за кулісами» кожної нової поставки стоїть і певна правова робота. Для прикладу, останнім часом виникає багато питань щодо отримання прав від авторів на використання їхніх творів, в тому числі і зарубіжних.
В ЗМІ та в соціальних мережах театру час від часу з’являється інформація про спекуляції, підробку театральних квитків на вистави театру. Як театр реагує на вказані виклики?
Мушу буду відвертим – ця проблема є для театру в цілому, і для мене, як юриста, досить болючою та такою, що шкодить іміджу театру в очах пересічних глядачів. Однак театр постійно шукає шляхи як унеможливити діяльність шахраїв. По-перше, керівництвом театру було запроваджено механізм авторизації глядачів через портал «Дія» при купівлі квитків на найбільш популярні вистави. По-друге, театр постійно співпрацює з платформою онлайн продажів «OLX», через яку найчастіше відбувається продаж спекулянтами квитків з метою блокування оголошень, які містять ознаки шахрайства. По-третє, театр постійно проводить роз’яснювальну роботу серед глядачів щодо неприпустимості придбання квитків, які в багатьох випадках є підробленими, в невстановлених осіб. Також можу повідомити, що наразі поліцією зареєстроване кримінальне провадження щодо збуту підроблених квитків. Сподіваюсь, що працівникам правоохоронних органів вдасться встановити осіб, які продають підроблені квитки, та вони понесуть відповідальність.
Як війна та повітряні тривоги впливають на юридичну й організаційну роботу театру?
Щодо юридичної роботи, то ми вже пристосувались до викликів сьогодення і постійно працюємо в штатному режимі. Щодо роботи театру, то тривоги завдають багато незручностей, основні – це перенесення та відміна вистав у випадку, якщо тривоги є досить тривалими. Однак театр завжди компенсує глядачам ці незручності або шляхом повернення коштів, або шляхом заміни вистави чи перенесення її на іншу дату. Також ми вдячні нашим глядачам, які в більшості випадків з розумінням ставляться до таких форс-мажорних подій.
Які найцікавіші або найскладніші юридичні тонкощі Ви б назвали у театральному житті? Це авторське право, міжнародна співпраця?
Беззаперечно, що найбільше проблемних моментів виникає під час врегулювання питань, що стосуються авторського права, особливо коли це стосується закордонних авторів. В наших зарубіжних колег питанням захисту прав авторів приділяється багато уваги, тому в процесі укладення того чи іншого договору обговорюються найменші деталі. Але варто відзначити, що і українські автори приділяють захисту своїх прав значно більше уваги чим, скажімо, 3 роки тому. Як на мене – це дуже позитивний момент, оскільки і для театру, і для автора результат його творчої праці це актив, який при правильному його використанні може приносити значні прибутки.
Чи доводилось Вам мати справу з правовими колізіями, пов’язаними з постановками, гастролями, використанням текстів або музики? Як Ви це вирішували?
Якщо говорити про законодавство, яке безпосередньо регулює діяльність театрів, то я не можу сказати, що існують якісь колізії, якінегативно впливають на роботу театру. Однак існує ряд проблем, які, на мою думку, пов’язані з недосконалим законодавчим регулюванням певних правовідносин. Напрямки, які однозначно потребують законодавчого покращення, це сфера використання музики у театральних постановках. Також, на мою думку, необхідно внести деякі зміни в контракту форму праці акторів та інших специфічних театральних професій тощо.
Якщо порівнювати культурну сферу з іншими галузями, наскільки вона “правовозахищена” сьогодні? Чого, на Ваш погляд, бракує в законодавстві?
Я вже зазначав, що театр здійснює свою діяльність в організаційно-правовій формі «державне підприємство». Тому нашу діяльність регулює не тільки наше профільне законодавство Закону України «Про культуру» та «Про театри і театральну справу», а і законодавство, яким керуються в своїй роботі всі без виключення державні підприємства: це і Цивільний кодекс України і Кодекс законів про працю України тощо. На мою думку, певні зміни в нашому профільному законодавстві вже давно назріли. Основним напрямком, якому варто приділити більше увагу – це надання закладам культури самостійності в прийняті тих чи інших рішень. Однак, в цьому аспекті слід бути дуже обачним, оскільки театр це не в повній мірі комерційне підприємство, єдиною метою якого є отримання прибутку, в першу чергу театр, тим більше в такий тяжкий для країни час, має виконувати просвітницьку, соціальну місію та популяризувати українську культуру в світі.
Також багато закладів культури вже давно говорять про необхідність запровадження чітких та зрозумілих правил для меценатства. Це дасть змогу знаходити закладам культури додаткові можливості для залучення інвестицій на прозорій основі.
Не так давно набув чинності Закон про скасування Господарського кодексу України. Оскільки театр є державним підприємством, як вказані зміни в законодавстві вплинуть на роботу театру?
Так, скасування господарського кодексу України безпосередньо вплине на діяльність театру, оскільки така організаційно-правова форма як «державне підприємство» припинить своє існування. Наразі триває обговорення, в якій формі будуть працювати заклади культури. Після затвердження «дорожньої карти» має розпочатися процес реорганізації, який включатиме повну інвентаризацію майна та зобов’язань підприємства, переведення працівників, врегулювання питань права власності на нерухоме майно тощо. Багато моїх колег з певним острахом очікують цього процесу, оскільки на юристів буде покладено основний тягар цієї роботи. Моя суб’єктивна думка: в процесі реорганізації буде виникати багато неврегульованих законом питань, які вимагатимуть прийняття виважених рішень.
Як Ви бачите розвиток Театру Франка в найближчі 5–10 років — і яка роль юридичного департаменту у цій стратегії?
Можу з впевненістю сказати, що наш театр буде лише покращувати свої позиції як в Україні, так і за її межами. Звичайно, зважаючи на мінливість нашого законодавства та постійне його реформування, тенденцій до зменшення роботи юристів та адвокатів не спостерігається.
На сам кінець хочу подякувати ЗСУ, а також керівництву театру, яке постійно шукає нові можливості для розвитку, та нашому славетному колективу, та побажати всім перемоги не тільки на фестивалях, а і у війні з нашим заклятим ворогом.
