Адвокат
Ще кілька років тому питання спадкування криптовалюти могло здаватися вузькою темою для ІТ-юристів. Сьогодні воно поступово переходить у площину звичайної спадкової практики. Людина може не мати великого бізнесу чи нерухомості, але водночас володіти криптовалютою, токенами, NFT, доступом до біржових акаунтів, доменами, монетизованими сторінками, електронними гаманцями або іншими цифровими активами, які мають реальну економічну вартість.
Основна проблема полягає в тому, що цифровий актив не завжди має фізичну форму, не завжди відображений у банківських рахунках, не завжди видно з державних реєстрів і часто існує лише як запис у розподіленому реєстрі або як право доступу до певного сервісу. Для спадкоємця це означає просту, але критичну річ: юридичне право на спадщину може існувати, але фактичний доступ до активу може бути втрачений назавжди.
Саме тому спадкування криптовалюти є не лише питанням нотаріального оформлення. Це одночасно питання цивільного права, доказування, податкового права, фінансового моніторингу, захисту персональних даних, кібербезпеки та елементарної цифрової гігієни спадкодавця.
Цивільний кодекс України визначає спадкування як перехід прав та обов’язків від фізичної особи, яка померла, до інших осіб. Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов’язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
З цієї загальної конструкції випливає важливий висновок: закон не вимагає, щоб об’єкт спадкування обов’язково був матеріальною річчю. У спадщину можуть входити майнові права, права вимоги, корпоративні права, права інтелектуальної власності, грошові кошти, рухоме та нерухоме майно. Тому сама відсутність у Цивільному кодексі окремої глави про криптовалюту не означає, що майновий інтерес у вигляді криптоактиву автоматично випадає зі спадкової маси.
Разом із тим на практиці виникає інше питання: як саме нотаріусу встановити наявність такого активу, як його ідентифікувати, оцінити, описати у спадковій справі та видати спадкоємцю документ, який буде не лише юридично правильним, а й фактично корисним. Свідоцтво про право на спадщину саме по собі не відкриє криптогаманець і не відновить seed-фразу.
Ключовим нормативним актом, який має запустити правове визнання віртуальних активів в Україні, є Закон України «Про віртуальні активи» №2074-IX від 17 лютого 2022 року. Він був прийнятий Верховною Радою України та підписаний Президентом, однак станом на 03 червня 2026 року офіційно має статус такого, що не набрав чинності.
Розділ VI Закону передбачає, що він набирає чинності з дня набрання чинності законом України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей оподаткування операцій з віртуальними активами, але не раніше дня опублікування самого Закону. Тобто законодавець прямо пов’язав запуск ринку не лише з цивільно-правовим визначенням активу, а й із податковим режимом його обороту.
Найбільш важливим для спадкового права є те, що Закон №2074-IX визначає віртуальний актив як нематеріальне благо, що є об’єктом цивільних прав, має вартість та виражене сукупністю даних в електронній формі. Це визначення фактично виводить віртуальні активи з «сірої зони» побутового розуміння криптовалюти як чогось невловимого та наближає їх до класичної категорії об’єктів цивільних прав.
Закон також визначає гаманець віртуального активу як програмне забезпечення або програмно-апаратний комплекс, що дає користувачу інформацію про належні йому віртуальні активи та можливість розпоряджатися ними за допомогою ключа. Саме тут починається головна спадкова проблема: право може бути успадковане, але контроль над активом у технічному сенсі залежить від ключа.
Закон встановлює, що право власності на віртуальний актив засвідчується володінням ключем такого віртуального активу, за винятками, прямо передбаченими законом. Володілець ключа вважається власником, якщо ключ не перебуває у третьої особи на підставі договору, актив не передано на зберігання на підставі закону чи рішення суду, або ключ не набуто неправомірно.
Для спадкування це означає майбутню зміну акценту. Нотаріальне оформлення буде важливим, але не єдиним елементом. Спадкоємцю потрібно буде не лише довести право на спадщину, а й отримати або відновити фактичну можливість розпорядження активом. Якщо ключ, seed-фраза або доступ до біржового акаунта невідомі, актив може залишитися юридично належним спадкоємцям, але економічно недоступним.
Попри прогресивність Закону, він не створює окремої процедури спадкування криптовалюти. У ньому немає детального механізму, який би відповідав на питання: як нотаріус має встановити наявність криптоактиву; якими доказами підтверджується його належність спадкодавцю; як визначати вартість активу на дату відкриття спадщини; як діяти, якщо актив знаходиться на іноземній біржі; як отримати доступ до акаунта, якщо сервіс посилається на політику конфіденційності; як співвіднести права спадкоємців із правом на приватність померлого.
Отже, навіть після набрання чинності Законом проблема не зникне автоматично. Закон створить правову мову, якою можна буде описувати віртуальні активи, але спадкова практика ще потребуватиме нотаріальних стандартів, судової практики, податкових роз’яснень, процедур взаємодії з постачальниками послуг та культури попереднього планування цифрової спадщини.
Саме податкове законодавство є ключем до набрання чинності Законом №2074-IX. Без спеціальних змін до Податкового кодексу України закон про віртуальні активи не запускається. Це логічно: якщо держава визнає віртуальні активи об’єктом цивільних прав і допускає їхній організований оборот, вона повинна визначити порядок оподаткування доходів від операцій з такими активами, правила обліку, декларування та контролю.
У цьому контексті важливим є законопроєкт №10225-д «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо врегулювання обороту віртуальних активів в Україні». Він був зареєстрований 24 квітня 2025 року, включений до порядку денного 10 лютого 2026 року, 03 вересня 2025 року прийнятий за основу із доопрацюванням і станом на дату підготовки матеріалу готується до другого читання.
Законопроєкт №10225-д важливий не лише як податковий документ. Його логіка ширша: він має врегулювати оборот віртуальних активів, адаптувати чинну модель до сучасних підходів, у тому числі з урахуванням європейського регулювання, та фактично створити основу для легального ринку. Проте до остаточного прийняття закону у другому читанні й підписання Президентом будь-які висновки щодо фінальної моделі оподаткування слід робити обережно.
Після набрання чинності Законом «Про віртуальні активи» та податковими змінами спадкові справи з криптоактивами отримають більш чітку правову основу. Передусім спадкоємці зможуть посилатися не лише на загальні положення Цивільного кодексу про спадщину, а й на спеціальне визначення віртуального активу як об’єкта цивільних прав.
Очікувано посилиться значення доказів. У спадкових спорах можуть мати значення відомості з біржових акаунтів, історія транзакцій, підтвердження придбання активів, листування з постачальниками послуг, декларації, податкові документи, технічні дані гаманців, судові рішення про встановлення належності активу. Для нотаріуса та суду ключовим буде не загальне твердження «у спадкодавця була криптовалюта», а конкретизація: який актив, у якій кількості, у якій системі або на якій платформі, за якими доказами можна встановити зв’язок зі спадкодавцем.
Можна прогнозувати, що з’явиться більше спорів між спадкоємцями щодо приховування цифрових активів. Наприклад, один зі спадкоємців може мати доступ до seed-фрази або біржового акаунта померлого та вивести активи до оформлення спадщини. У таких випадках питання буде не лише спадковим, а й доказовим: необхідно буде встановлювати факт існування активу, момент його вибуття, особу, яка отримала контроль, і правові наслідки такого переміщення.
Окремої уваги потребує конфлікт між правом спадкоємців на майно та правом на приватність. Доступ до криптоактиву часто пов’язаний із доступом до електронної пошти, телефону, двофакторної автентифікації, хмарного сховища, приватного листування або акаунта на біржі. Спадкоємець може мати майновий інтерес, але це не завжди означає автоматичне право читати всю особисту переписку померлого.
У майбутній практиці важливо буде розмежовувати майновий компонент цифрового активу та особисту інформацію. Наприклад, спадкоємець може претендувати на вартість криптовалюти або право вимагати передачі активу, але доступ до приватного листування спадкодавця має оцінюватися обережно, з урахуванням законодавства про персональні дані, умов користування сервісом та судової практики.
Для власника криптовалюти головний висновок простий: цифрову спадщину потрібно планувати за життя. У заповіті можна передбачити, кому мають перейти майнові права на віртуальні активи, однак небезпечно прямо зазначати у тексті заповіту приватні ключі, seed-фрази, паролі або повні інструкції доступу, адже заповіт може потрапити до спадкової справи, а згодом стати доступним ширшому колу осіб.
Більш безпечним підходом є розділення юридичної та технічної інформації. Заповіт або окреме розпорядження можуть визначати, хто має отримати активи, а інструкція щодо доступу має зберігатися окремо, у захищений спосіб: у нотаріуса, адвоката, сейфі, апаратному носії, через мультипідпис або інший безпечний механізм. Важливо не створювати ситуацію, коли одна особа до відкриття спадщини отримує повний одноосібний контроль над активами без будь-яких запобіжників.
Також доцільно вести облік цифрових активів: перелік платформ, види активів, орієнтовна структура портфеля, інформація про те, де зберігаються інструкції доступу. Такий перелік не обов’язково має містити паролі. Його завдання – дати спадкоємцям розуміння, що саме потрібно шукати і до кого звертатися.
Адвокатам і нотаріусам уже зараз варто готуватися до появи спадкових справ із віртуальними активами. У первинній консультації зі спадкоємцем доцільно з’ясовувати, чи користувався спадкодавець криптобіржами, апаратними гаманцями, DeFi-сервісами, NFT-платформами, чи мав доходи від цифрових активів, чи залишив записи, паролі, пристрої, електронну пошту, телефон або інші сліди цифрового майна.
Запуск ринку віртуальних активів в Україні не створить криптовалюту як явище – вона вже існує у майновому обороті громадян. Але він може створити юридичну мову, правила гри і мінімальну інфраструктуру для того, щоб такі активи перестали бути «невидимими» для права.
Для спадкового права головна зміна полягатиме в тому, що віртуальні активи отримають більш чітке нормативне визнання як об’єкти цивільних прав. Проте справжній виклик залишиться практичним: як знайти актив, довести його належність спадкодавцю, оцінити його, захистити від неправомірного виведення та передати спадкоємцю не лише право, а й реальну можливість ним скористатися.
Тому майбутнє цифрової спадщини в Україні залежить не лише від набрання чинності Законом «Про віртуальні активи». Воно залежить від того, наскільки швидко нотаріальна, судова, адвокатська та податкова практика навчаться працювати з активами, які існують не в шафі, не в банківській комірці і не в державному реєстрі, а в електронному середовищі, де втрата ключа часто означає втрату вартості.
